ВЕРЕДОВНИЙ, А, Е.

Вередовний, а, е. = Вередливий. Ну, та й вередовна дитина. Черниг. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 134.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ВЕРЕДУ →← ВЕРЕДНИЦЯ, ЦІ,

T: 126